Як правильно говорити з дитиною про інвалідність. Роз"яснення МОЗ
роз’яснення МОЗ
Як правильно говорити з дитиною про інвалідність – роз’яснення МОЗ
Внаслідок воєнного стану зростає кількість травмованих та людей з інвалідністю. Тож Міністерство охорони здоров’я підготувало матеріалі про те, як говорити з дитиною про інвалідність. Діти зазвичай не приховують емоцій і відверто запитують дорослих про все що їх цікавить, спричиняє страх, здивування або несприйняття.
— Якщо необхідно поговорити з дитиною на цю тему, потрібно передусім бути щирими, зважати на вік, стан та запит дитини, бути готовим до можливих запитань.
— Нормально, якщо ви не знатимете відповіді на певні питання, тож будьте чесними з дитиною. Скажіть, що зараз у вас немає відповіді, однак ви обов’язково повернетесь до цієї теми трошки згодом.
— Важливо розуміти, що дитину можуть цікавити деталі, в неї може бути багато додаткових запитань, однак не потрібно боятися слова «інвалідність». Головне правило – насамперед говорити про людину, а не її діагноз чи стан здоров’я: «людина з інвалідністю», а не «інвалід», «дитина з аутизмом», а не аутист.
— Крім того, дуже важливо пам’ятати, що дитині не потрібні енциклопедичні знання. Для такої бесіди достатньо навчитися базових принципів толерантності, найголовніше з яких – це розуміння, що люди – різні і це нормально. Всі ми особливі по-своєму, тому дізнаватися особливості кожної людини, враховувати їх та пізнавати, як живуть інші люди – це важливо і неймовірно цікаво.
Також важливо донести, що рівне та однакове ставлення до людей базується насамперед на повазі, а не на страху чи жалю. Тому важливо бачити передусім людину, яка потребує вашої підтримки і розуміння. Адже підтримка – це вже розмова на рівних.
Поясніть дитині, що мати відмінні риси – це не бар’єр чи перепона для спілкування. Навпаки – це нові можливості дізнатися щось корисне та нове.
Якщо дитина спілкуватиметься з дітьми з інвалідністю, не заважайте їй, не забороняйте, а допомагайте навчатися толерантного ставлення.
І найважливіше: якщо дитина бешкетує і ви хвилюєтесь, аби вона не травмувалася, ні в якому разі не варто лякати її, використовуючи фрази типу: «з такою поведінкою станеш інвалідом і опинишся у візку». Це найгірше, що можна зробити. Адже це може травмувати дитину, залякати її та сформувати в неї негативне ставлення до дітей/людей з інвалідністю. Краще пояснити, що через такі дії вона може травмуватись і тоді їй буде боляче.
+
Загалом, у дітей набагато менше стереотипів, порівняно з дорослими. І для того, аби дитину нічого не бентежило чи не лякало, необхідно допомогти їй дізнатися більше про людей з інвалідністю та розказати про речі, які полегшують їм життя: про колісні крісла, шрифт Брайля, слухові апарати, собак-поводирів, жестову мову тощо.
